Що таке ЗПМР у дітей
Затримка розвитку мовлення у дітей – нерідке явище, але не варто з цієї причини панікувати, оскільки цю проблему можна усунути, якщо своєчасно її виявити і не допускати подальшого розвитку.
Батькам необхідно в разі підозри на цю недугу негайно звернутися до логопеда для консультації та подальшої корекції ЗПМР.
Фахівці рекомендують обов’язково обстежувати малюків у логопеда, коли їм виповнилося два роки. Таким чином можна виключити зволікання з лікуванням і негативні наслідки. Затримка розвитку мовлення гальмуватиме і психічний розвиток, що призведе до проблем у спілкуванні дитини зі своїми однолітками і в суспільстві загалом.
Як показує статистика спостережень, 20% дітей старше 5 років мають проблеми із затримкою психомовленнєвого розвитку. Така цифра свідчить про те, що батьки не звернулися для консультацій до логопеда, коли дитина досягла 2-х років.
Що раніше буде виявлено ЗПМР у дитини, то більша ймовірність ефективного коригування порушення. Навіть коли батьки не спостерігають відхилення мовлення в дитини, для профілактики рекомендується з нею сходити на обстеження до логопеда, щоб нормальний розвиток мовлення підтвердив фахівець. Зробити це можна відразу ж після досягнення дитиною 2-х років.
Причини ЗПМР
Затримка психомовленнєвого розвитку – це порушення, яке розвивається на тлі попередніх причин і обставин. Мається на увазі, що воно спровоковане різними чинниками.
Причини ЗПМР у дітей можуть бути такі:
- різні інфекції, отруєння і травми матері, коли плід перебував у неї в утробі;
- киснева недостатність плода в утробі матері (гіпоксія);
- складні пологи (передчасні, обвиття пуповиною шиї плода тощо);
- травмування дитини в процесі пологів (хребет, ЦНС тощо);
- важкі інфекційні захворювання дитини в ранньому віці, що мали негативний вплив на мозок;
- хвороби на генетичному і хромосомному рівні, що спричиняють порушення структури мозку;
- психологічна травма в ранньому віці.
- Є ще низка захворювань, унаслідок яких може проявитися психомовленнєва затримка розвитку:
- вроджені порушення центральної нервової системи;
- епілепсія та інші захворювання, пов’язані з неврологією;
- дитячий церебральний параліч;
- гідроцефалія;
- підвищена внутрішньочерепна гіпертензія (тиск);
- пухлина або ішемія головного мозку;
- лейкодистрофія;
- ліквородинамічні порушення;
- ненормальність судин головного мозку.
Слід зазначити, що корекція ЗПМР і лікування будуть ефективні в тому разі, коли буде виявлено, відкориговано або зовсім усунуто їхні причини.
Ознаки затримки психомовленнєвого розвитку
Якщо психомовленнєва затримка спричинена вродженими причинами, вона починає проявлятися в досить ранньому віці дитини.
ЗПМР симптоми в дитини можуть проявлятися в такому:
- ЗПМР в 1 рік – дитина весь час тихо поводиться, її практично ніколи не чути;
- ЗПМР у дитини в 2 роки – знає і використовує дуже мало слів, у більшості випадків практично не повторює почуті нові слова;
- ЗПМР у 2,5 року – у розмовах використовує менше 20 слів, не може скласти речення з трьох і навіть двох слів, не розуміє назви якихось предметів або частин тіла;
- ЗПМР у 3 роки – немає розуміння навіть дуже простих оповідань або казок, не може сказати просте речення;
- ЗПМР у 4 роки – мовлення може бути занадто швидким із “проковтуванням” закінчень або ж навпаки дуже повільним із протягуванням слів. Якщо дитину попросити повторити сказане дорослим, у неї це не виходить.
Порушення позначаються на поведінці дитини:
- агресивність;
- гіперактивність;
- погане запам’ятовування;
- підвищена стомлюваність;
- неуважність до всього.
Унаслідок ЗПМР дитина зазнає труднощів під час спілкування з однолітками, часто їх цурається, у неї слаборозвинена або зовсім відсутня уява, а емоційні реакції практично не спостерігаються.
Якщо проявляються описані вище симптоми, дитині необхідно пройти обстеження за допомогою електроенцефалографії (ЕЕГ), щоб перевірити наявність порушень у лівій півкулі головного мозку, яка відповідає за розвиток мовлення.
Батькам важливо розуміти, що діагноз ЗПМР у дитини є сигналом того, що вона потребує невідкладного лікування, адже проблеми з розвитком мовлення ведуть до психічного та розумового її гальмування.
Діагностика та корекція ЗПМР
Під діагностикою ЗПМР мається на увазі комплексне всебічне обстеження дитини. До групи цих фахівців входять:
- невролог;
- ЛОР;
- логопед-дефектолог;
- психолог.
Корекція буде ефективною та успішною, якщо паралельно з медичним впливом проводитимуться розвивальні дії для дитини, як педагогами, так і батьками.
Дитячий психолог у процесі роботи з дитиною допомагає їй розвинути дрібну моторику, а також активізувати пізнавальні процеси. Все це відбувається у вигляді ігор для пальців, ліплення та виконання аплікацій.
Логопед разом із дитиною працює над її чіткою і ясною вимовою, грає в ігри на кшталт логопедичного лото.
Важливо створити дитині таку обстановку, щоб вона сприяла розвитку мовлення. Мається на увазі, що дорослі повинні їй спокійно і розбірливо називати й описувати предмет або ситуацію, що потрапили в її поле зору. Підбадьорювати дитину у всіх її спробах почати говорити і висловлювати свої думки.
Важливо розуміти й не забувати, що ЗПМР можна усунути тільки за комплексного підходу в процесі лікування, мається на увазі, що всі члени сім’ї, які контактують із дитиною, повинні всіляко допомагати й сприяти їй у розвитку.
Серед родичів можна зустріти грубу помилку, яка заважає відновленню дитини, вона полягає в тому, що батьки виконують чітко всі необхідні заходи, спрямовані на усунення ЗПМР, а, наприклад, дідусь із бабусею продовжують “няньчитися” з дитиною, тим самим, не бажаючи того, загальмовують процес лікування.
Кожен дорослий член сім’ї повинен розуміти відповідальність, що швидкість і якість одужання багато в чому залежить особисто від нього.
Чим відрізняється ЗПМР від ЗПР?
Досить часто батьки не звертають уваги на те, що їхня дитина розмовляє “рваними” реченнями або ж зовсім окремими словами, хоча її однолітки вже можуть цілісно й пов’язано висловити свої думки. Таке ставлення дорослі пояснюють тим, що дитина все надолужить – всьому свій час.
У медицині є два тісно взаємопов’язаних поняття:
- ЗМР (затримка мовленнєвого розвитку) – дитина розуміє, що їй кажуть батьки та інші люди, які її оточують, виконує їхні прохання і всіляко на них реагує, але сама небагатослівна або зовсім мовчить;
- ЗПР (затримка психічного розвитку) – затримка розвитку мовлення пов’язана з психічними розладами, тобто вона їхній наслідок.
Якщо симптоми цих двох понять спостерігаються в дитини одночасно, їх об’єднують у загальний діагноз – затримка психомовленнєвого розвитку (ЗПМР).
Як йшлося вище, усунення цієї проблеми вимагає невідкладного лікування, щоб дитина виросла здоровою людиною і повноцінним членом суспільства.
Для ефективного лікування та всестороннього погляду на проблему до процесу залучаються різні спеціалісти, а саме:
– невролог – вивчає анамнез, після чого скеровує його в разі потреби до профільних лікарів;
– ЛОР – проводить обстеження, щоб підтвердити або виключити порушення слуху в дитини;
– логопед;
– нейропсихолог;
– дефектолог.
